полеглий

полеглий
[поле/глией]
м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "полеглий" в других словарях:

  • полеглий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до полягти. 2) у знач. прикм. Який поліг (про трав янисті, злакові рослини). 3) у знач. прикм. Який загинув у бою; загиблий. || у знач. ім. полеглі, лих, мн. Люди, що загинули в бою …   Український тлумачний словник

  • полеглий — 1 дієприкметник від: полягти загинути полеглий 2 дієприкметник про рослини полеглий 3 іменник чоловічого роду, істота загибла людина …   Орфографічний словник української мови

  • полеглість — лості, ж. Стан за знач. полеглий 2) …   Український тлумачний словник

  • пониклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до поникнути. 2) у знач. прикм. Похилений. 3) у знач. прикм. Полеглий (про траву, злакові). 4) у знач. прикм. Який звисає, звислий. 5) у знач. прикм. Пригнічений. || перен. Який має похмурий вигляд …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»